1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (ще ніхто не проголосував, станьте першим!!!)
Loading ... Loading ...

Об’єднання по-малобудищанськи

Без названия

Якщо вам треба створи­ти ОТГ за місяць, звертай­теся до Малобудищансько- го сільського голови Дядеч­ка Б.І. У нього незаперечний досвід і море ідей щодо цьо­го. Можливо, його блиска­вичні об’єднавчі діяння вне­суть навіть до Книги ре­кордів Гіннеса. Судіть самі.

У період з дня першого розпорядження сільського голови по питанню об’­єднання 6.08 до сесії 12.09, яка прийняла остаточне рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, він зумів умістити ще дві сесії та два гро­мадських обговорення, на які Законом передбачено до 90 днів. Усі сесії позачер­гові, проекти рішень на руки депутатам ні за два дні, ні в той же день не давалися та й порядок денний обох у розпорядженнях сільського голови чомусь ідентичний: «Про схвалення проекту рішення про добровільне об’єднання територіальної громади». Як депутат сільської ради я не змогла ознайомитися з тим проек­том рішення навіть за годи­ну до його громадських об­говорень 23.08. Обговорен­ня було призначене на 12.00, а на 14.00 в цей же день призначалася вже й се­сія. Борис Іванович спочат­ку повідомив, що проект ще в комп’ютері в секретаря, а потім навіть вимагав пись­мовий запит на нього. Ціка­во, чи він хоч раз читав рег­ламент роботи Малобудищанської сільської ради, згідно з яким (стаття 9, п.11), «проекти рішень та матеріали для розгляду на сесії ради передаються сек­ретарем ради депутатам не пізніше ніж за два дні до дня проведення пленарного за­сідання сесії». Мабуть, що ні, бо нерідко навіть питан­ня порядку денного депута­ти у нас дізнаються вже на початку сесії, а матеріали в кращому разі озвучуються прямо на сесії і приймають­ся на слух.

Тож не дивно, що «обго­ворювали» секретний про­ект на круглому столі тільки окремі депутати та члени виконкому у кількості аж 9 чоловік, зате в той же день семірка депутатів разом із сільським головою хвацько проголосувала за його прийняття.

То ви, наївні й законо­слухняні сільські голови, збираєте усю громаду, яка обирала вас на посади, щоб вивчити її думку, перш ніж приймати доленосні для усіх жителів рішення. Учіться! Можна не проводити ніяких громадських слухань, а об­межитися         маленькими«круглими столами» за уча­стю чотирнадцяти чи дев’я­ти жителів. А щоб люди не дай Бог не прийшли на той «круглий стіл» непрохані- неждані, то краще організу­вати його в робочий день і в невеликому приміщенні сільської бібліотеки, як при­значив своїми розпоряджен­нями Дядечко Б.І. на 15 та 23 серпня в Малих Будищах. А ще ж не треба афішувати ті заходи, ні в якому разі не можна розносити жителям індивідуальні запрошення, як те пропонує прийнятий на нашій сесії 17 липня мето­дом сприйняття на слух «По­рядок проведення гро­мадських обговорень», який,до речі, вимагає від органі­затора (тобто сільського го­лови) «залучення якомога більшої кількості заінтересо­ваних учасників», Ні і ні! До­сить вивісити два скромних оголошення на все село у місцях, де люди бувають да­леко не щодня.

Жителів села Глинського ніхто ні про збори, ні про сесії та їх рішення навіть не вважав за необхідне по­інформувати. Навіщо? Дя­дечко Б.І. своїм розпоряд­женням від 8.08, оприлюд­неним на дверях сільської ради, призначив на 12.08 громадські обговорення у приміщенні Глинського сільського клубу і спокійно проігнорував збори цілого села, бо в протоколі його присутність не зафіксова­на. Та й сам протокол вик­ликає подив у багатьох, але не в самого місцевого га­ранта законності. Хоча сільський голова не може не знати, що частина людей із доданого до протоколу списку присутніх далі свого двору не дійдуть за станом здоров’я. Жителі Глинсько­го твердять, що ніяких зборів там 12 серпня взагалі не було і ніхто їх ні на які обговорення не запрошу­вав. Чи не тому й список із 32 учасників голова тих гро­мадських обговорень Піща- ленко К.І. подала у сільську раду без жодного підпису присутніх на них, а кількість виступаючих в ході обгово­рень, згідно з протоколом, аж одна людина – вона сама?

Головне ж у досвіді нашо­го сільського мера – знайти на все крайніх, щоб скинути відповідальність із себе.

Поцікавтеся, чому не по­інформував належним чи­ном людей і не провів за­гальні громадські слухання, а в нього готова відповідь – то депутати не захотіли, а я давав їм таке право (хоча в його розпорядженнях немає жодного слова про те, що депутати мусять чи можуть провести збори жителів у якийсь там термін, та й що можна встигнути організу­вати за шість чи два дні, ви­ділені ним на обговорення до сесій). На питання, чому не був присутнім на зборах у Глинському, відповідає, що він не зобов’язаний хо­дити на сходки.

Обуренню людей немає меж, бо коли Борису Івано­вичу хотілося бути обраним на посаду, обійшов, кажуть, чи не всіх жителів, а тепер долю громади вирішив з кількома депутатами та членами виконкому, обми­нувши людей взагалі. У селі з’явилися листівки, де сільського голову та більшість депутатів, які ви­рішили без громадських слухань приймати доле­носні рішення, називали продажними, бо загальнов­ідомо, що ініціатором об’­єднання в нашому випадку є керівники       місцевогопідприємства «Околиця» і, мабуть же, на догоду їм так форсувалися події. Наш сільський мер кинувся не збирати людей і пояснюва­ти доцільність об’єднання з Опішнею, а шукати автора листівок і виясняти стосун­ки з усіма, кого запідозрив у авторстві. До речі, то була не я і чи знайшли автора, не знаю. Але необхідність гро­мадських слухань з по­відомленням усіх жителів і я, і інші доводили сільсько­му голові неодноразово.

Признаюся, що йти на се­сію 12 вересня не було ні часу, ні бажання. Усі ці сесії зводяться до довгих і нудних оправдань сільського голо­ви, що він не продався і ОТГ нам в липні 2018 року стала необхідною, як повітря, до жовтня ми без неї й зовсім загинемо, а сім депутатів, ніби за помахом дириген­тської палички, мовчки піднімають руки «за». І рап­том за годину після початку сесії отримала несподіва­ний телефонний дзвінок від нашого мера приблизно та­кого змісту: «Тут сім депу­татів і я будемо подавати на тебе в суд, бо відео- та аудіозаписи ми не дозволяли на сесії». Що це? Спроба за­лякати чи манія пересліду­вання, що переростає в па­раною? Як я могла вести якісь записи, якщо навіть не була там, і що ж там таке відбувалося, що присутні так злякалися розголосу?

Наскільки законними є дії сільського голови, вирі­шувати відповідним орга­нам. Але відповідальними й демократичними їх точно не назвеш. Може, й необхідне створення ОТГ, може, й дасть воно можливість гро­маді краще жити, але обо­в’язок справжнього керівни­ка – вийти до людей, які його обрали, і довести їм це, по­чути кожного, дати відповіді на всі питання, а заодно й пояснити, чим викликаний такий поспіх.

Але чого не зробиш зара­ди рекорду?..

Тетяна КЛЬОКТА, с.Малі Будища.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>