1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (ще ніхто не проголосував, станьте першим!!!)
Loading ... Loading ...

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА

reforma_osagoПроведення пенсійної реформи є одним із пріоритетів Уряду та особисто Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Адже вона стосується усіх без винятку: і тих, хто вже перебуває на заслуженому відпочинку, і тих, хто ще навіть не думає про нього.

Головною метою пенсійної реформи є відновлення справедливості при визначенні пенсійних виплат – і сьогод­ні, і на майбутнє. Основна ідея – проста: якщо людина чесно працювала все жит­тя, вона має гарантовано отримувати гідну пенсію.

Водночас Уряд турбується про вдосконалення пенсійної системи України. Зокрема, триває робота над запровадженням накопичувальної системи пенсійного страхування та розвитком добровільної системи недержавного пенсійного забезпечення.

Окрім цього, невід’ємною частиною пенсійної реформи є впровадження європейських стандартів функціонування органів Пенсійного фонду України. Використання сучасних інформаційних і управлінських технологій, єдиних стандартів якості обслуговування громадян мають зробити надання послуг українцям зручним і ефективним.

Чи не вперше до пенсійної реформи підійшли комплексно. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до 29 законодавчих актів. Закон набув чинності від 1 жовтня 2017 року – частково, а від 1 січня 2018 року запрацює у повному обсязі.

Так, уже від 1 жовтня 2017 року із загальної чисельності пенсіонерів 11,7 млн отримали підвищення пенсійних виплат 10,2 млн. При цьому частина людей тепер одержує пенсію вдвічі більшу, ніж раніше. Приблизно 4,6 млн українців уже мають до своєї пенсії щомісячно від 100 до 500 грн. Для 1,3 млн людей підвищення становить від 500 до 1 000 грн щомісячно. 800 тисяч пенсіонерів отримали підвищення кожного місяця від 1 000 до 1 500 грн. Ще понад 1,3 млн українців мають більш як 1 500 грн щомісячної доплати. І лише 2,3 млн пенсіонерів отримали підвищення до 100 грн.

Це – перший етап реформи, покликаний вдосконалити солідарну пенсійну систему, скасувати «зрівнялівку» та забезпечити справедливість при визначенні розміру пенсійних виплат. Також його завдання – забезпечити фінансову стабільність та надійність солідарної пенсійної системи та підготувати підґрунтя для наступних етапів реформи: впровадження обов’язкового накопичувального пенсійного страхування та забезпечення функціонування системи добровільного накопичувального страхування.

Навіщо ця реформа? 

В Україні наразі – 11,7 мільйонів пенсіонерів. Із них вісім мільйонів (68%) до початку реформи отримували лише мінімальну пенсію, якої не вистачало на задоволення навіть нагальних потреб. Фактично розмір виплат не залежав від тривалості стажу роботи та заробітку, з якого особа сплачувала внески. Така ситуація, окрім того, що була несправедливою по відношенню до людей, не створювала мотивів працювати легально і дбати про сплату внесків до Пенсійного фонду.

Статистика свідчить, що на одного пенсіонера сьогодні припадає лише один працівник, який регулярно сплачує внески до ПФУ. В Україні проживають 26 млн громадян віком від 18 до 60 років, а страхові пенсійні внески до 1 жовтня 2017 року сплачували лише за 10,5 млн осіб, та ще за 1,5 млн сплачує держава. Станом на 1 листопада 2017 року кількість застрахованих осіб становила 12 971,3 тис. осіб. Отже, тільки за 75% зайнятого населення роботодавці та держава сплачують внески, а 25%, а це близько чотирьох мільйонів осіб працездатного віку, не сплачує ЄСВ.

Правила перерахування пенсій до 1 жовтня 2017 року були непрозорими і включали різноманітні коефіцієнти, доплати, надбавки та нерегулярну індексацію. Значна частина пенсійних виплат фактично не належала до страхових пенсій та була просто доплатою з метою доведення їх до рівня прожиткового мінімуму.

Окрім того, пенсії виплачували більш ніж за 20 законами з різними «спеціальними» виплатами (держслужбовцям, науковцям, депутатам, журналістам, вчителям тощо). Певні категорії пенсіонерів користувалися привілеями, зокрема, правом дострокового виходу на пенсію.

Все це позбавляло системи принципу справедливості, рівноправ’я застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат і створювало значний фінансовий тиск на Пенсійний фонд України. Фактично – система працювала на межі можливостей. Без відповідних змін за п’ять-десять років держава могла втратити можливість гарантувати громадянам пенсійні виплати.

Основні зміни, передбачені реформою 

Перший етап пенсійної реформи, що розпочався від 1 жовтня 2017 року, передбачає реформування солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Осучаснення пенсій 

Перег­ляд, або «осучаснення» пенсій полягає у зміні показника середньої зарплати по Україні, який застосо­вують при обчисленні. Адже середня зарплата в Україні зростає щороку, однак востаннє «осучаснення» проводили 2012-го – із застосуванням показника середньої зарплати аж за 2007 рік.

Майже один мільйон осіб до реформи отримували лише мінімальну пенсію – 949 грн, що була меншою за прожитковий мінімум. Із початком реформи цю виплату підвищено до рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб – 1 373 грн. Таку суму отримують ті, хто не має необхідного трудового стажу. А за наявності необхідного страхового стажу мінімальна пенсія становить 1 452 грн.

Окрім того, до реформування розміри пенсійних виплат залежно від року призначення пенсії відрізнялися іноді більше ніж утричі. Саме тому були в першу чергу переглянуті пенсії, розмірів яких не змінювали останні п’ять років. Уже від 1 жовтня 2017 року завдяки механізму осучаснення підвищили пенсії для 10,2 мільйонів осіб.

Одночасно з цим скасовано 15-відсоткове зниження для понад 460 тисяч пенсіонерів, що працюють, та відновлено виплату їм у повному розмірі.

Справедлива солідарна система

Встановлюють чітку залежність розміру пенсії від суми сплачених страхових внесків і тривалості участі у страховій системі. Щоб претендувати на виплати, треба робити внески до Пенсійного фонду. Що триваліший страховий стаж, більші відрахування до Фонду, – то вищою буде пенсія.

Скасовують особливі умови призначення пенсій для всіх, крім військовослужбовців, інвалідів-чорнобильців, працівників підприємств зі шкідливими умовами виробництва та певних категорій громадян, яким збережено право на дострокову пенсію. Зокрема – трактористам, дояркам, працівникам текстильного виробництва, жінкам, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, особам, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції тощо. Окрім того, до кінця 2017 року буде підготовлено окремий законопроект про осучаснення пенсій військовим.

Обов’язкова щорічна індексація 

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій» передбачена щорічна (опосередкована) індексація пенсій від 2021 року, яка відбуватиметься шляхом збільшення на коефіцієнт, що відповідає показнику 50% зростання споживчих цін за попередній рік та 50% показника зростання середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують попередньому року до того, в якому проводять збільшення.

2019–2020 років показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні (з якої сплачено страхові внески), який застосовується для перерахунку пенсій, зростатиме на коефіцієнт, що відповідає 50% показника зростання споживчих цін за попередній рік і 50% показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує попередньому року до того, в якому проводять збільшення.

Подолання дефіциту пенсійного фонду

2017 року дотація з Держбюджету Пенсійному фонду становить 141,3 млрд грн (133,5 млрд грн з урахуванням ПКМУ від 01.12.2017 №901). Це майже поло­вина від суми, необхідної для виплати всіх пенсій у державі! Завдяки розпочатій реформі, Уряд заклав основи для поступового подолання дефіциту Пенсійного фонду та поставив перед собою завдання у найближчі три роки не збільшувати дефіциту, а в середньостроковій перспективі зробити Пенсійний фонд бездефіцитним. Як наслідок, у Фонду з’являться нові можливості підвищувати виплати, а відтак – і рівень життя пенсіонерів.

Другий етап пенсійної реформи – запровадження другого рівня пенсійної системи (загальнообов’язкового накопичувального страхування) та вдосконалення третього рівня системи пенсійного забезпечення (добровільного накопичувального страхування).

Наступним етапом реформування пенсійної системи є поетапні зміни в системі накопичувального пенсійного забезпечення. Це дасть змогу диверсифікувати джерела пенсійного забезпечення людей і збільшить розмір пенсійних виплат. Першочерговим завданням буде представлення Урядом законопроекту щодо запровадження накопичувальної професійної системи пенсійного забезпечення.

У липні 2017 року при Мінсоцполітики була створена робоча група, яка працює над реалізацією плану заходів на 2017–2019 роки. Перед нею, зокрема, стоїть завдання із запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення – накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування – та розвитку третього рівня: системи недержавного пенсійного забезпечення.

Для цього розробляють законодавчі акти щодо підвищення інституційної спроможності регуляторів фінансового сектору, які здійснюватимуть нагляд за суб’єктами накопичувального пенсійного забезпечення. Також будуть створені передумови для функціонування суб’єктів накопичувальної системи пенсійного забезпечення та визначені правила й інструменти гарантування прав учасників накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>