1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (ще ніхто не проголосував, станьте першим!!!)
Loading ... Loading ...

Віддайте хоч шість, а я подарую -10

Без названия (1)

Я уже не той Хоменко, що був колись, – скаржиться на здоров’я відомий багать­ом жителям району Микола Олександрович – «професор із професійного», як його на­зивали, колишній майстер виробничого навчання, який десятки років трудового жит­тя віддав рідному ПТУ-41. – Очі не хочуть бачити і ходжу швидше на четвереньках, аніж на своїх двох. Усе част­іше задумуюся про вічне, тож не може не боліти те, що зро­било з такими, як я, керівниц­тво Зіньківської кредитної спілки.

Миколі Хоменку – за 85, до редакції дістатися важко, ветеран праці вже неоднора­зово телефонував до нас зі своєю бідою, але раніше ще не хотів, щоб його прізвище мелькало на сторінках газе­ти. Нині ж, хоч і знає, що гроші вже не повернуться, все ж маленька надія у нього жевріє:

Справу по вкладенню у Спілку грошей, розпочату моєю вже нині покійною дру­жиною, продовжив я. Назби­ралося про чорний день 16 тисяч гривень. Але Спілка враз збанкрутіла через недо­бросовісних позичальників чи по іншій причині, і мене та десятки таких, як я, пошили У дурні.

На харчі мені пенсії вис­тачає, по двісті гривень із неї відкладаю ще й на смерть, але це – мізер, – говорить ве­теран педагогічної праці, – це ж стільки років доведеться відкладати, щоб зібрати не­обхідну суму, яка дозволить гідно відійти за межу.

Микола Олександрович не розуміє, як у такій євро­пейській країні, як Україна, так легко обдурюють людей. Він каже, що готовий подару­вати Спілці 10 тисяч гривень, при умові, якщо йому повер­нуть хоча б 6.

Каже, що у Спілки є при­міщення, яке можна продати і хоч частково розрахувати­ся із вкладниками. Але що відповісти нашому читачеві, адже таких як він, обдурених,чимало, одного приміщен­ня Спілки не вистачить, щоб з ними усіма розрахуватися. Постраждали вкладники не лише через недобросовісних позичальників, бо такі і в бан­ках є, справа, мабуть, ще і в керівництві, з яким зіньківській спілці не пощас­тило. Скільки разів ми чита­ли та чули, які там премії собі виписувала адміністрація – не дивно, що так сталося.

Шкода, що переадресува­ти це звернення ветерана немає до кого, адже вкладан­ня власних заощаджень – справа добровільна, хочеш отримати великий відсоток – йди на ризик, не виключено, що й обдурять.

Інша мешканка Зінькова радіє, що «подарувати» Кре­дитній спілці довелося тільки З тисячі гривень, решту встигла «вибити», оббиваючи пороги установи ще у минулі роки, а от Миколу Хоменка ноги підвели.

Просив Микола Олексан­дрович, щоб ми озвучили його проблему на сторінках газети – ми це зробили, що далі – не знаємо, чесно, і хо­тіли б допомогти, але крайніх у Спілці не знайдеш, вона вже ліквідована, доки гроші хороші заробляти – усі у кер­івництво йшли, а як відповідь перед вкладниками триматинікому.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>