1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (ще ніхто не проголосував, станьте першим!!!)
Loading ... Loading ...

Як ложці дьогтю діжки меду зіпсувати не вдається

34302_html_acb7e36

 Не будучи людиною творчою, бо за фахом я будівельник, все ж вирішив і собі взятися за перо, бо раз в рік, як кажуть, і палиця стріляє. Тож вистрелити прицільно, влучно захотілося і мені, та ще, щоб з першого разу і в ціль попасти. Ні, не вбити, бо влучатиму словом, а просто відбити… охоту декому займатися дурницями.

Але почну здалеку. Пригадуєте, як ми вчили у молодших класах віршик про те, що буде біда, як пироги почне випікати чоботяр. А ще гірше -  як і не чоботяр, і не  інший якийсь умілець, а звичайний невдаха – «літун».  Літунами свого часу називали людей, які ніяк не могли відшукати свого місця у житті та й бігали з роботи на роботу аж до самої старості.

Наш  “літун” теж не лише за випікання пирогів на своєму вже довгому віку брався, чого він тільки не робив – фільми “для дорослих” по сільських клубах для молоді крутив, хлібобулочні випікав, торгівлею займався, соки виготовляв, культурне дозвілля на міському стадіоні для зіньківчан та гостей міста організовував, і в якихось незрозумілих фондах працював. Ніби й непогано спершу справи йшли, але якось все розпочате до ладу не доводилися. Володимиру Понежі, а мова саме про нього, як тому вередливому хлопчикові, дуже   швидко усе набридало .

Коли справи бізнесові пішли шкереберть, вирішив, що настав час підкоряти політичний Олімп. Та скільки куди не балотувався, так нікуди його і не вибрали – ні в депутати обласної ради, ні Зіньківським міським головою. Ні, пригадується, пройшов до районної ради від  «Пори», але, схоже, вирішив що ще йому не пора, бо невідомо з яких причин встав одного разу та й вийшов із сесійного залу.

Ну тут би час Володимиру Понежі зробити висновки і сором’язливо залишити подібні затії, так ні ж, от хочеться людині на видноті бути! Це вже як фобія якась, кажуть, з роками вона проявляється особливо помітно. І що вигадала ця дотепна голова? На цей раз запозичила ідею у малолітніх хлопчаків – знімати на відео усіляку дурницю і викидати у Ютуб.

Одним словом, дитинство заграло. Та нехай би собі і грало, ніхто ж не проти, ті соціальні мережі, як помийна яма, від сорому не червоніють, що у них не закинь. Якби він туди свої подвиги на зразок оббігти Зіньків тричі без передиху вкинув, то ще й прихильників би скільки назбирав і зла б нікому ніякого не зробив, але  коли ж докочується до подібних роликів, то тут вже діагноз потрібно виставляти,  або відповідним службам підключатися.

Та службам відповідним не до Понежі, бо таких як він по всій Україні розплодилося тисячі, на всіх часу не вистачить. Добре, що хоч у нас він, як той виняток із правила, – єдиний. От придбала людина собі забавку – відеокамеру – і починає всіх уму-розуму навчати, пальчиком сваритися, мовляв, це недобре ти робиш, отак потрібно, повір моєму досвіду. Причому повчає колишній керівник «Понежа-Гаранту» всіх і відразу – від Гаранта Конституції до керівництва організацій нашого району. Ну як, Володимире Івановичу, ми увесь цей час  без вашої критики та цінних підказок жили – не розуміємо, але ж жили і будували, розвивалися і  не розвалювалися. Чи Ви й досі ще не награлися у демократію?

 Не раз перед початком сесій районної ради Володимир Понежа забігав у сесійний зал і, не зважаючи на те, що його ніхто не слухав, починав щось вигукувати про те, що гроші з районного бюджету крадуться, а ми, депутати районної ради, наскільки простакуваті, що мовчки даємо це робити керівництву районної ради. Покричавши кожен раз одне й те саме, він потім швиденько вимітався геть і вже через декілька днів якесь чергове болото  вкидав у Ютуб.  Часто він заплановано провокував конфліктні ситуації,  щоб створити сенсацію та ще й заголовок яскравий до неї придумати. Не виходило, бо ніхто на те не вівся.

Поціновувачів таланту Володимира Понежі небагато, бо який «журналіст» – така й аудиторія, але річ не в тому, а в іншому – чи є в голові цієї людини хоч якась клепка? Як можна так безпідставно, бездоказово звинувачувати людей у крадіжках?

Особисто я ніколи не піднімав руки за виділення тієї чи іншої суми коштів, добре не вивчивши – куди і на що вони спрямовані, не зрозумівши – принесе це користь громаді чи ні. І більшість депутатів в курсі того, за що віддаємо свій голос на сесіях.

Не буду лукавити, спершу Володимир Понежа терся під прапорами нашої партії, попервах здавався  людиною діла, але коли я став більше прислухатися до його слів, то вирішив, що ніякої справи мати з такою людиною не хочу. І все ж, зізнаюся, на перших сесійних засіданнях я з недовірою відносився до керівництва  районної ради, задавав на комісіях та сесії чимало запитань, вивчав документи, а вже  з часом, зробивши власні висновки, зрозумів, як глибоко помилявся.

На власні очі побачивши,  як голова районної ради віддається роботі, скільки користі за час перебування на посаді приніс він району, що щире спасибі йому за те, і не лише від мене.

От нехай прийде Понежа увечері на міський стадіон і подивиться скільки там людей приділяє увагу своєму здоров’ю, але таке йому чомусь невигідно знімати. До речі, є такі люди, які задоволення отримують від того, що комусь роблять зло. Це, мабуть, той випадок. Бо якщо не ладиться у житті у самого, людина отримує хоч маленьке полегшення від того, що напакостила в душу комусь іншому.

А ще бачив, як він виставив у Ютуб туалет у дитячому парку, який міська рада повинна відремонтувати. Та якщо ж Ви, шановний, знаходите час йти в парк і знімати туалет на відео, то краще б знайшли на вулиці два цвяхи та ліквідували поломку, ви ж мужик і руки не із заднього місця виросли. Оце й виклали б у Ютуб.

Як кажуть, Москва не зразу строїлась, дійде і до дрібниць час, не треба пальцем тикати, розумна людина цього ніколи не зробить. Але ж то розумна. Ви хоч раз спробуйте попрощатися із солодким вранішнім сном і прийти у центр міста, де міський голова та його команда вже трудяться, кожного дня щось нове – то залатати, то прокласти, а то й переробити, а ще й таким ходокам, як Ви, час потрібно приділяти.

А чи цікавилися Ви, коли відпустка у голови районної ради? Тоді скажу – нині. Але він постійно на роботі, бо той об’єм робіт, що виконується сьогодні в районі, сам по собі робитися не буде.

Ви звинувачуєте часто нас, депутатів, що за нами контроль та контроль громадськості потрібен. Чи не тому так дратуєтеся, що самі успішним депутатом не стали? Як і успішним мером, як і успішним підприємцем та розумним керівником. Змиріться, бо не всім дано вміло володіти словом, організовувати та вести за собою колективи людей, вершити великі діла. Попу – попове, дяку – дякове. Але ще є у Вас можливість стати хоча б звичайною людиною, а не підозрілою особистістю, ненависною до всіх тих, кому вдається запросто вирішувати складні питання.

Далі. У ваших роликах жодного хорошого слова про нашого народного депутата Олега Кулініча. Але ж саме завдяки йому так змінило свій вигляд і місто (особливо у минулому році), і район. Уточню, завдяки йому, керівництву району та міста, нам, депутатам усіх рівнів. А не вам, і не вам подібним. Нас більшість, бо за нами громада району, а не самопроголошена «громадськість», і ні себе обпльовувати, ні керівництво району та міста ми не дозволимо.  А якщо б із посадовців хтось крав – уже б прокуратура, КРУ чи інші служби цим би зацікавилися,  без Ваших підказок у Ютубі.

 А якщо ж у когось із членів «громадськості» клепки в голові не вистачає – силові структури тут не допоможуть, це вже більше по галузі медицини.

Володимир Кулібаба,

депутат районної ради,

 голова РО СДП.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>