1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (ще ніхто не проголосував, станьте першим!!!)
Loading ... Loading ...

Зведення рахунків чи біль за долю школи?

1397307469_faq2

Одна із наших читачок з Шилівки якось поскаржилася на те, що останнім часом на сторінках газети багато негативу. Ми їй відповіли, що й при великому бажанні змінити ситуацію на краще не можемо, адже засоби масової інформації – дзеркало життя, що є – те й відображаємо. Та й хіба тільки ми? От скажіть, чи ще років тридцять тому у стінах Верховної Ради Прем’єр-міністра хапали за причинне місце та виносили із- за трибуни? Ні. А скотиняками високопосадовців із екранів телевізорів депутати обзивали? Отож, звідти воно й починається. Та що вам нагадувати, самі знаєте. Он, подивіться, як тепер сесії обласної ради проходять, чого там тільки не надивишся і не почуєш – і образи, і перерозподіл бізнесу, і “імпічменти” організовують. Мабуть, ви здогадалися, що і цей матеріал теж на подібну тему буде, а саме – про останню постійну комісію та сесію міської ради. Там на початку минулого тижня стільки бруду і на керівництво району, і депутатів районної ради, начальника відділу освіти та нас, редакцію газети, було вилито, що подібне раніше тільки у страшному сні могло приснитися. А все через те, що безкарність породжує вседозволеність. І це ж треба додуматися звинувачувати людей у державній зраді, та й хіба тільки в ній? Але про все із самого початку, щоб було зрозуміло. Усі ви, шановні читачі, дивитеся телевізор і слухаєте радіо, тож добре знаєте, що в країні сьогодні час реформ, реформується геть усе. Тільки якщо одна реформа, така, як судова, передбачає підвищення зарплати суддям, то медична чи освітянська – оптимізацію, остання – навчальних закладів, що дослівно означає покращення, удосконалення, хоча ці поняття слід тлумачити як скорочення, закриття. А поскільки наша країна постійно бере кредити, які потрібно буде віддавати, то кредитори й дивляться, як би дати стільки, щоб і не голодно нам було, але й не розкошували дуже. Для того вік пенсійний піднімається, контрактне навчання у вузах дуже швидко витісняє державну форму, та й за те, що таке безкоштовне лікування ми вже майже забули. А так, як кількість дітей у країні невпинно скорочується, то й вирішили, що жирно буде на двох учнів вчителя утримувати, отож швиденько і придумали освітню реформу, яка б навела лад у освітній галузі. Оптимізувати навчальні заклади в районі ми почали вже давно, які з них і коли пережили цей етап вже розповідалося у попередніх номерах газети, не будемо повторюватися.

Нарешті дійшла черга й до міських шкіл, адже загальна кількість учнів по Зінькову тисяча чоловік, а шкіл аж три, лише одна перша школа розрахована на 1200 чоловік. Може тому, що це місто, то його довго і не займали. Уже років сім, здається, збиралися понизити ступінь школи №3, тобто солов’янівської, та роблять це тільки тепер, перевівши її зі школи 1-2-го у школу 1-го ступеня, тобто початкову. Це дасть змогу зекономити 800 тисяч гривень, які можна направити на медицину, інші галузі, адже так велося з року в рік, що основну частку районного бюджету «з’їдала» саме освіта. Діти ж середніх класів школи №3 безболісно, так само як і діти з інших віддалених кутків – Гусаківки, Лисівки, Довгалівки, навчатимуться у двох інших школах міста. Можна було б протягти ще якийсь рік, для цього міська рада, як це практикується по селах, зі свого бюджету мала б виділити 800 тисяч гривень на утримання школи №3, але міський голова і на батьківських зборах у школі №3 через секретаря міської ради, і на сторінках газети чітко заявив свою позицію про те, що коштів у міському бюджеті немає. Начальник відділу освіти нібито розібрався із питанням працевлаштування вчителів, здавалося б, справу зроблено. Діти пішли на канікули, готуючись до нових вражень у великих міських школах, до знайомства із новими друзями, вчителі теж пішли у відпустки. Аж тут, виявляється, питання по школі №3 знову на повістці дня, цього разу його хочуть винести на розгляд постійної комісії міської ради. У чому справа, у міський бюджет з неба 800 тисяч впало? Хіба цим можна пояснити те, що дане питання знову почали тормошити. Виявляється, до міського голови приходили члени батьківського комітету з проханням залишити школу, але замість того, щоб сказати тверде ні, він пообіцяв їм винести питання на комісію міської ради. Відсутність чіткої позиції у наданні інформації, як правило, породжує кривотолки та вселяє надію. Те ж саме тверде “Ні!”, яке не осмілився сказати голова, довелося говорити депутатам на сесії міської ради. Але, як виявилося, деяких батьків, що прийшли в міську раду, сама школа вже цікавила мало, бо вони більше переймалися іншим – дискредитацією влади в районі. А так, як на постійній комісії були присутні деякі з них, начальник відділу освіти Юрій Дахно зачитав написаний ними лист. Ті подібного не очікували, думали, що їхня брехлива скарга розійдеться по інстанціях і в районі про неї ніхто не дізнається. Та все, що направляється вгору, завжди відфутболюється донизу, це й півсотні років тому було так, і нині нічого не змінилося. Оскільки лист займає більше газетної сторінки, подаємо його викладом та зацитуємо дещо з написаного, причому без правок помилок. «Скориставшись своїм законним правом на звернення», підписанти під листом Стороженко Сергій Михайлович, Нестеренко Олександр Миколайович, Рябець Леся Сергіївна, відразу ж доводять до відома Петра Порошенка, Андрія Парубія та інших керівників держави, що наш голова районної ради «корупціонер, провокатор, колишній регіоналівський прибічник», а депутати районної ради у переважній більшості «кишенькові», а вкупі із головою районної ради «вони не тільки створюють соціальну напругу серед населення, але й ганьблять державну владу вцілому в особі її повноважних органів, створючи серед населення передумови для недовіри до держави і влади, у наслідок чого зацікавлені особи розпалюють сепаратистські настрої серед певних категорій населення, що особливо схильні до антидержавної пропаганди, яка підігрівається зовнішнім ворогомі і всілякими засобами нав’язується громадянам України з метою дестабілізації та створення соціальної і політичної напруги в державі». Ну, а про газету взагалі «шедевр», бо ми у авторів листа і «кишенькова преса», і статті у нас провокаторські, а ще ми вихваляємо безтолкові ініціативи голови районної ради. Ну що ж, якщо виділення коштів на ремонт райлікарні та ФАПів, придбання медпрепаратів першої необхідності, квартир для молодих лікарів ви вважаєте безтолковою ініціативою, то нехай так і буде. Тоді у нас різні поняття про «толкове», так само як і про патріотизм, бо обмотатися державним прапором – учора червоним, а сьогодні іншого кольору, та пройтися в ньому на якесь зі свят по Зінькову, це ще не патріотизм, сказати гірку правду про діючу владу, і не завтра, а сьогодні, наперекір загальноприйнятій позиції, як на нас, більш патріотично та сміливо. І сьогодні тим самим прапором, вибачте, але це так, обмотуються діти деяких вчорашніх комуністів, а завтра вони так само, як сьогодні вихваляють, паплюжитимуть нині діючу владу, і все заради того, щоб всидіти біля «кормушки», на «непильних», але хороших роботах. А за допомогою довірливих дурнів, які ставлять свої підписи під кляузами, боротимуться з тими, хто заважає їм красти, вести аморальний спосіб життя, пити на робочих місцях. Так завжди було, є і буде. Якщо керівник району недалекого розуму, зранку напідпитку і не вникає в те, чим займаються керівники служб, підприємств, установ та організацій, такий подобається всім, а коли трішки дає по руках – на того пишуть скарги у вищі інстанції, як от зараз. Але це вже ми далеко відступили від теми. Гройсмана на сторінках газети у статті «Іншого виходу немає» за 13 червня брехуном ми не називали, ми просто надрукували його дві цитати, а висновки з написаного, як бачимо, ви вже зробили самі. І знову до тексту. Виявляється, начальник відділу освіти у нас «посіпака», бо він впроваджує в життя ті ж таки безтолкові ініціативи, які недолуго вихваляємо ми, «писаки карманної преси». Що означає слово посіпака, так званий автор листа на запитання начальника відділу освіти теж пояснити не міг. Ще цитата: «Також нас дуже стривожила позиція висловлена на батьківських зборах секретарем міської ради Чикалом В.М., який за відсутності вагомих аргументів заявив на зборах про те, що в інших школах дітям надаватиметься вищий рівень знань, чим публічно і безпідставно принизив весь педагогічний колектив школи, нас та наших дітей. А тому ми вважаємо, що не йому судити про освітній рівень наших дітей та кваліфікаційний рівень педагогічного колективу і вимагаємо публічного вибачення. Також у своєму виступі секретар міської ради Чикало В.М. сказав, що коли батьки дітей найдуть варіанти фінансування школи то рішення можна переглянути. Якщо це офіційна позиція міської ради то нам незрозуміло, з яких це пір батьки дітей повинні знаходити варіанти фінансування освітніх закладів, в яких навчаються їхні діти. Ми вважаємо, що озвучені перед нами причини реорганізації школи у зв’язку із недостатністю 800 000 грн. коштів у районному бюджеті є неспроможними і сміхотворними, так-як згідно ст. 64 Бюджетного кодексу України до складу доходів загального фонду місцевих бюджетів належить прибутковий податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються згідно з Податковим кодексом України на відповідній території, а так-як з 01.01.2017 року у двічі піднявся рівень мінімальної заробітної плати, то у двічі зросли й доходи місцевих бюджетів від прибуткового податку з громадян. Насправді дійсні причини приховані зовсім в іншому, у тому, наприклад, що Нерозя С.В. просто не хоче спрямовувати бюджетні кошти на фінансування освіти наших дітей, а хоче ці кошти направити на інші потреби і вміло їх прикарманити, а в перспективі після повного закриття школи в подальшому продати приміщення і територію школи місцевому зацікавленому підприємцю під кондитерський, цех». Ну й так далі, все і відразу – і люди, і коні. «Безпосередньо декілька років тому у нашій школі проводився ремонт котельні, і як нам нещодавно стало відомо із бюджету на цей ремонт було витрачено близько трьох мільйонів гривен, тільки залишається незрозуміло, що ж окрім самого котла було відремонтовано на цю суму, адже аналогічні тведопаливні котли коштують близько 50 (максимум 100) тисяч гривен, куди ж поділись 2 900 000 грн., адже на таку суму вся система опалення повинна бути, як унітаз у Януковича – золотими. Не інакше, що ці кошти осіли в кишенях корупціонерів, а система опалення в школі та ж сам, що була зроблена ще за радянських часів». Зате, коли мова заходить про колишнього голову РДА Панченка В.Г., то настрій листа змінюється і пафосу хоч відбавляй: «До недавнього часу єдиним хто протистояв, свавіллю цих провокаторів і корупціонерів був голова Зіньківської районної державної адміністрації Панченко Віталій Григорович – учасник Євромайдану, який від самого початку особисто відстоював права свого народу на барикадах, весь час перебуваючи на передньому краю, так-як між іншим він Ветеран Афганістану, і не привик відсиджуватись у тепленькому кріслі, і йому були не байдужі потреби народу, а тому він весь час перебуваючи на посаді голови райдержадміністрації відстоював інтереси народу та всіляко протидіяв свавіллю регіоналівських посіпак в тому числі й в питаннях так званої Нерозівської псевдореформи освіти. Однак нещодавно він виборюючи засади прав людини та Європейської інтеграції України, потерпів поразку, так-як голова райради Нерозя С.В. разом із своїми кишеньковими депутатами зфабрикували проти нього рішення сесії районної ради про висловлення недовіри, і президент поспішно своїм розпорядженням звільнив Панченка Віталія Григоровича з посади голови райдержадміністрації, і тепер колишні регіоналівці не отримуючи ніякої протидії творять що хочуть, і захистити нас нікому, а отже регіонівці на чолі з Нерозьою С.В. і тих хто його покриває, в даний час отримали, сподіваємось тимчасову перемогу в Зіньківському районі Полтавської області, і тепер активно ведуть пропаганду спрямовану проти державної влади і Європейської інтеграції України, даремно сподіваючись відновити своє панування». Ну й що це, вболівання за долю школи чи політичне замовлення? Перше слово, яке хочеться сказати, прочитавши текст цього листа- звернення, – маразм та й годі. Безграмотно, недолуго, примітивно. І якби ця кляуза з підписами декількох людей просто залишилася лежати десь у чиновницькому кабінеті, то й добре, нехай би почервоніла папка, в яку її поклали, а то ж її надіслали в усі установи, які тільки знали – Президенту, Голові Верховної Ради, Прем’єр-міністру, Генеральному прокурору України, Голові Служби безпеки України, Директору Національного антикорупційного бюро України, Голові Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністру освіти і науки України. Це, щоб уся Україна знала, які в нашому районі «грамотії» живуть. Та й це ще нічого, за помилку в тексті Президент двійки не поставить, а от за зміст написано все ж таки відповідати доведеться, бо інакше, як наклеп на посадових осіб розцінювати цього листа не можна. Стороженко Сергій Михайлович, один з підписантів, на постійній комісії зізнався, що автором листа є він. Але коли депутати поцікавилися в нього, а що означає слово сепаратист, той відповів, що це недовіра до влади. Відразу видно, що ця людина листа не писала, бо не розуміє навіть лексичного значення такого вже сьогодні “заїждженого” слова. Коли ж геройство у визнанні авторства змінилося усвідомленням подальшої відповідальності за зміст листа, уже через декілька днів цей же Стороженко у телефонному режимі на запитання працівників редакції чи писав він лист, ствердної відповіді не дав, більше того, коли його запитали, а якими ж конкретними фактами із озвучених звинувачень голови районної ради володіє, він нічого не міг відповісти і зіслався на зайнятість та відключив слухавку. Такими ж небагатослівними були і інші, так звані, автори цього «шедевру». Сказали, що, не порадившись поміж собою, відповідати на запитання не будуть, пообіцяли зателефонувати через годину. Дзвінка ми не дочекалися, тож вирішили знову передзвонити самі. Але спілкуватися із нами вони більше не стали. Цікаво, що одна із авторок взагалі ніякого відношення до цієї школи не має, бо й живе не там і дітей ще не народила. Для чого поставила свій підпис? Мабуть, думала, що ніхто про це не дізнається. Вийшло так, що, коли гуртом, то й галас здіймати вміють, а коли дійшла справа відповідати кожному за себе, то язики кудись позатягувало. Тепер повернемося трішки до змісту. Тут є все, окрім крику про порятунок школи та звернення до міської ради про виділення коштів. Навіть поверхневе знайомство із змістом листа наштовхує на думку, що подальша доля школи для авторів – справа другорядна, в написаному проглядається інше – зведення рахунків із головою районної ради, який когось добряче зачепив, та тими, хто підтримує позицію керівництва. І якщо раніше, бажаючи когось знищити, на людей писали доноси (цей період в історії ми нині активно засуджуємо), що вони вороги народу, то сьогодні теж дехто діє подібними методами, звинувачуючи у сепаратизмі та антидержавницькій політиці. Цікаво, на який же результат автори листа розраховують нині? Не хотілося б робити поспішних висновків, але людина, яка давала настанови довірливим активістам перед комісією та сесією міської ради та чекала на результат після її закінчення, і є тим самим «сіреньким кардиналом», що підбурив людей на провокацію. Але ж якщо так, то тільки не цій людині звинувачувати когось у крадіжках, бо родослівна – не з ідеальних, там взагалі роками не вміли державне від власного відрізняти. А от за Віталія Григоровича краще б у листі не згадували, бо виставляння його в ролі борця за права народу на барикадах звело нанівець усі попередні три сторінки друкованого тексту, так би ще хоч хтось вищевикладеному повірив, а коли ж дослухали депутати міської ради до відбілювання Панченка, то остаточно зрозуміли, що все в цьому тексті білими нитками шито. А якщо ж він так активно довго боровся за європейські цінності, то чого ж тоді так «швидко», як ви пишите, його звільнив Президент? Цим самим і Президента підставляєте, мовляв, легко здає своїх, не розібравшись. А якщо звільнив розібравшись, то таки із Панченком щось не так. Одним словом, краще б не писали. І ні в якому Афганістані Панченко ніколи не був, воїн-інтернаціоналіст і ліквідатор аварії на ЧАЕС – це зовсім різні поняття, хоча в адміністрації президента та СБУ, куди адресувалася кляуза, про це не знають. Можна було б заодно із десяток медалей колишньому голові РДА приписати, солідніше вигляділо б. І ще, всі знають, що Нерозя ніколи в Партії регіонів не був, що 3 мільйони з районного бюджету на будівництво котельні не виділялося, а всього 16 тисяч, тоді звідки і хто надиктував таку цифру? І ні під який кондитерський цех не планується віддавати приміщення школи, адже в ньому і надалі будуть навчатися учні початкових класів, то, виходить, що й солов’янівський підприємець теж комусь із підписантів поперек горла? А як потай украсти голові районної ради гроші з бюджету, коли він одноосібно прийняти рішення не може, приймають його всі депутати районної ради, і то після того, як питання про виділення коштів розгляне постійна комісія. Вчителі, з якими спілкувалися після сесії міської ради, де було зачитано цей лист, кажуть, що їм соромно тепер по Зінькову ходити, бо якщо до того більшість їм співчувала, то тепер відносяться як до диваків, вважаючи співавторами, хоча вони листа й не писали. І все ж цікаво, а хто ж насправді підбурив людей і порадив написати чи й надиктував цей лист, адже підписатися під написаним це не те й саме, що його написати? Чому ця людина боїться зізнатися у тому, що саме вона писала текст звернення, соромно за брехню та наклеп? Якщо ж вам так за державу образливо, як ви пишите, то виходьте зі схрону, давайте чесно та відкрито подискутуємо на сторінках газети. А зіньківчанину Стороженкові, думаємо, і так вже соромно, що «прославився» подібним чином. Писати доноси, кляузи, поширювати брехню, причому не завжди розуміючи зміст написаного, – нікому ще честі не робило. Не додасть її і Вам. Ідіть тепер до свого Сірка, позичайте очі, бо навіть у заключній фразі листа Ви переймаєтеся не долею школи, а ось чим: «А тому, у зв’язку із вищезазначеним, просимо Вас вжити термінових і невідкладних заходів для усунення причин конфлікту з метою щоб уникнути можливих народних заворушень серед населення значної частини міста Зіньків та притягнути корупціонерів і провокаторів до відповідальності за саботаж та антидержавну пропаганду». А за написане відповідати доведеться, бо саме з ініціативи свідомих депутатів міської ради одне із прийнятих на сесії рішень звучить так: звернутися до правоохоронних органів стосовно надання правової оцінки та для відповідного реагування на звернення заявників від батьківського комітету Зіньківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №3 в частині безпідставних звинувачень та завідомо неправдивих повідомлень про вчинення злочину посадовими особами, корупційних діяннях, проявах сепаратизму та державній зраді.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>